Добре тим, хто вміє дружити

Тема. Добре тим, хто вміє дружити

Мета: учити дітей основних правил дружніх стосунків, обирати друзів, допомагати їм; сприяти зміцненню класного колективу; збагачувати словниковий запас; розвивати пам’ять, мовлення, творчі здібності дітей, артистичні дані; виховувати доброзичливість, бажання допомагати, любов до ближнього.

Обладнання: папір, ножиці, малюнки казок, портрет В.Сухомлинського.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Діти утворюють коло.

-         Заплющить очі, візьміться за руки. Тепер привітайте один одного словами: «Привіт, привіт, тобі, мій друже! Я радий бачити тебе дуже!»

-          Отож, всім зичу успіху, гарного настрою на уроці, сподіваюсь, знання, які ви сьогодні отримаєте, будуть для вас корисними.

ІІ. Активація навчальної діяльності

-         Пограймо в гру «Інтерв’ю» та дізнаємось, як ви відпочили влітку.

     - Чи гарно ти відпочив улітку?

     - Як ти допомагав своїм близьким?

     - Чи спілкувався з однокласниками цього літа?

     - З задоволенням йшов до школи?

     - Хто скучив за товаришами?

     - Про що думав коли йшов до школи?

ІІІ. Оголошення теми і теми уроку

-         Подолайте «Лабіринт» і прочитайте тему сьогоднішнього уроку. (інд.картка)

-         Молодці! Так, добре тим, хто вміє дружити. Так говорить українська народна мудрість. Також Василь Сухомлинський теж писав по дружбу, ось послухайте «Наш папа видужав».

У маленької Каті велика радість — видужав її папа. Більше року він хворів, лежав у лікарні, переніс три операції. Мама і Катя горювали. Не раз, бувало, прокинеться Катя вночі і чує: мама плаче.

А сьогодні батько вже на роботі. Здоровий і бадьорий.

Зустріла дівчинка у дворі своїх однокласників — Петрика і Гришу — і поді­лилася радістю:

— Наш папа видужав!

Хлопчики подивилися на Катю із здивуванням, повели плечима і, нічого не сказавши, побігли ганяти м’яч.

Катя пішла до дівчаток, що грали в класики.

—Наш папа видужав! — сказала вона. Одна дівчинка із здивуванням запитала:

—Ну і що ж?

Катя відчула, як до горла підкотилася грудка, дихати їй стало важко. Вона відійшла до самотнього дерева і заплакала.

Чому заплакала Катя?

— Чому ти плачеш, Катю? — почула вона тихий, ласкавий голос Кості, мовчазного хлопчика, що сидів за самою останньою партою.

Катя підняла голову і, схлипуючи, відповіла:

— Наш папа видужав.

— Як це добре! — зрадів Костя. — Біля нашого будинку в бору вже зацвіли проліски. Зайдемо після уроків до нас, нарвемо пролісків і понесемо вашому папі.

Радість засяяла в Катрусиних очах.

-         Чому радість засіяла в очах Катрусі?

-         Як ви ставитеся до вчинку Кості?

-         Чи можна Костю назвати другом? (Навіть якщо він раніше не був дру­гом, то сьогодні він їм точно став)

«Таємнича хвилина»

-         У мене в руках чарівна скринька, у ній – найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, кого він там побачив і мовчати аж доки всі найдопитливіші та найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки. (Діти по черзі заглядають у скриньку).

-         То кого ви побачили у чарівній скриньці? (Діти називають себе, бо на дні скриньки – дзеркало).

-         Так, ви побачили в чарівному дзеркалі кожен себе. Людина – найцінніший скарб.

-         Сьогодні ми будемо говорити не тільки про дружбу, а ще про те, кого можна назвати другом, яким повинен бути справжній друг.

-         Скільки б іграшок, книжок, розваг у тебе не було, без справжнього друга сумно і нецікаво. Адже тільки з другом можна поділитися радістю і смутком, поговорити про все, що тебе цікавить, весело погратися.

ІV. Основна частина

Вправа «Мої друзі»

- Візьміть папірці, обведіть свою руку. На долоньці напишіть своє ім’я, а на пальчиках – імена своїх друзів по класу. (інд. долонька з допомогою асистента)

- Тепер по черзі виходьте до дошки й опишіть свого товариша, не називаючи його імені. А ви вгадайте того, про кого йдеться. Потім кріпите свій листочок до паперового дерева.

-  Молодці! «Дерево міцне корінням, а людина – друзями»

     Вікторина «Хто з ким дружить?»

- Діти, ви мабуть знаєте, що навіть в українських казках таких як «Рукавичка», «Ріпка», «Котик і Півник», «Коза-дереза» йдеться про дружбу, взаємоповагу.

- Але ось біда, наші казкові друзі розгубились між собою. Давайте допоможемо їм зустрітися знову і назвати казку чи мультфільм. (модифіковане інд. завдання)

- Отже, ми можемо зробити висновок, що кожній людині, кожній дитині чи навіть казковому персонажу потрібен друг!

      Мімічна гімнастика

-  Посміхніться один одному.

- Прийміть такий вираз обличчя, який повинен бути у дружелюбно налаштованої людини.

- А який вираз обличчя буває у вороже налаштованої людини?

(Закінчується гімнастика обов’язково посмішкою)

-  Що  ви  відчули, посміхаючись іншій людині? А що відчули, коли посміхалися вам? (Діти діляться своїми враженнями) Запам’ятайте ці відчуття. Вам було, безсумнівно, приємно, адже посмішка - це краща протиотрута, створена природою від неприємностей.

V. Підсумок уроку

- Тож яким має бути друг?

«Асоціативний кущ»

Будьте чемними, тактовними, ввічливими, дружніми, поважайте один одного. Частіше посміхайтесь. Стримуйте свій гнів у будь-яких ситуаціях. Є різні цінності в житті, але дорожча за золото, сильніша за бурі, міцніша за сталь – дружба. Цінуйте справжню дружбу.